с.Строкова
Село Строкова
Назва села Строкова походить від назви річки-болота Стряква – «вода, течія, річка». Перші спогади про село ідуть з 1142 року, записане у списку сіл в 1622 році.
Видатний український вчений-природознавець, філософ, історик, фолькрист і письменник Михайло Олександрович Максимович (1804-1873р.р.) у своїй дослідницькій праці «Про десять міст та деякі села давньої України» писав, що саме в Городище (в кінці ХVІІ ст. ще так називалось село Ташань) до Супою прийшов Юрій Довгорукий в 1149 році і звідси повільно просувався до Переяслава, наступаючи на князя Ізяслава – через річку Стряків та сільце Кудново. Сільце Кудново - це сільце не що інше, як нинішня Строкова, яка прийняла ім’я своєї пересохлої річки.
За князювання Володимира Святославовича (980-1015р.р.) Переяслав був важливим стратегічним пунктом на південно-східній окраїні Русі, одна з наймогутніших фортець для захисту від хижих степовиків. Було збудовано оборонну лінію довкола міста. Вона складалася з низки невеликих фортець-городищ у районі сучасних сіл Пристром, Строкови, Віненець, Хоцьок. Особливо цікавим укріпленням Переяслава був Зміїний вал – величезна земляна споруда, що тягнулась на багато десятків кілометрів, охоплюючи великий район довкола міста. Поблизу села Строкова подекуди ще збереглися залишки зміїного валу, а також залишки курганів часів Київської Русі.
На околицях села з західної і північної сторін ростуть змішані ліси, а саме листвяні дуб, вільха, береза, осика, хвойні – сосна. У лісах водяться дикі звірі: свині, лосі, кози, зайці та інші.
За даними статистики в 1930 році в селі проживало 1966 жителів, налічувалось 332 двори. Від голодомору померло 713 чоловік. У обласному архіві збереглися записи про смерть 461 жителів села. Померлі від голоду поховані на сільському кладовищі, де 22 листопада 2007 року було встановлено пам’ятний знак-хрест.
У роки ВВВ загинуло 166 односельців з числа 1200 мешканців того часу. За мужність і відвагу виявлених у визвольних боях 82 жителі села нагороджені орденами і медалями. У період окупації села німецько-фашистськими загарбниками гітлерівці вивезли на примусові роботи 96 молодих людей. Для вшанування пам’яті загиблих в роки ВВВ в центрі села встановлено пам'ятники.
У післявоєнні роки на території села створено колгосп ім. "46 стрілецької дивізії”. В 1952 р. колгосп перейменовано на колгосп ім. "Котовського”.
Тривалий час (1947-1961р.р.) господарство очолював уродженець села Строкова Бережний Ілля Петрович, якого у 1958 році відзначено високою урядовою нагородою – «Орденом Леніна», за вмілу організацію вирощування високих врожаїв сільськогосподарських культур та виробництво продуктів тваринництва.
В 1958 році відкрили в селі Строкова нову школу, де навчання проходило в одну зміну з першого по восьмий клас.
В січні 1959 р. Відбулося об’єднання колгоспів с.Строкова і села Велика Каратуль, який назвався „Україна”. Цей колгосп існував до 1993 р. Коли відбувся поділ на два відділки. Один з відділків створено на основі с.Строкова, тоді ж була створена Строківська сільська рада.
Є в селі сільський клуб. Ще в 20-і роки в селі був відкритий клуб в будинку заможного селянина. Приміщення було аварійне і в 1980 році побудували новий сільський клуб. У клубі діє фольклорний ансамбль «Строківчанка».
В селі діє церква Івана Богослова. Сучасна церква побудована на місці старої церкви, яка була побудована ще в ХІХ ст. з дерева. За розмірами вона була в чотири рази більша від нинішньої з високою дзвіницею.
В 1914 році в селі сталася велика пожежа через пустощі дітей. Тоді згоріла половина будівель села, а також і церква. Відновлено церкву в 1920 році, побудовано її з дерева.
