Студениківська громада

Київська область, Бориспільський район

с.Козлів

СЕЛО  КОЗЛІВ

ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКОГО РАЙОНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІСТОРІЯ УТВОРЕННЯ СЕЛА ТА ЙОГО НАЗВА

    Село Козлів розташоване  за 18 км на північ від районного центру, історичного міста Переяслав.

Село Козлів було засновано в 12 ст. За народними переказами, село Козлів існує приблизно 850 років. На місці нашого села 850 років тому були непрохідні чагарники та болота, де поселилися перші мешканці села Козлова.. Назва села Козлів пішла від так званих сторожових вишок – козлів, з яких вели спостереження. Коли нападав ворог, то спостерігачі могли подати знак, таким чином попереджали жителів, щоб напад ворога не був зненацька.

            Жителі села володіли чималою кількістю землі, основна частина якої належала сільським багатіям. Хоч яким важким було життя дореволюційного українського села, але завжди село Козлів, на відміну від інших сіл, жило краще. Цьому сприяла родюча земля, хороші луки та ліс.

      „Культурними„ центрами в селі були церква і корчма. І тільки в 1850 році у напівзруйнованій хаті, була відкрита церковно-приходська школа, яку відвідувало декілька десятків дітей заможних селян.  Учителями були піп та його брат - гіркий п’яниця. Про організацію лікарні не могло бути й мови.

Різні хвороби забирали в могилу сотні трудівників. Під час революції 1917 року село Козлів було одним із найреволюційніших сіл  Переяславщини.

Селяни ділили поміщицьку землю, маєтки та панське добро.

        Після революції в с. Козлів розпочалася підготовка до масової колективізації. Будь-які спроби утворення в селі неконтрольованих державою селянських спілок, рішуче придушувалися. Справжніх куркулів, сільських експлуататорів давно вже не було. А йшлося про селян, які власною тяжкою працею зміцнилися при НЕПові і нізащо в колгосп іти не хотіли. У категорію „куркулів” та „підкуркульників” потрапили не тільки заможні селяни, а й середняки та бідняки, які не хотіли йти до колгоспу. Розкуркулення проводилось надзвичайно жорстоко і безжалісно.

                                      ПЕРІОД ГОЛОДОМОРУ

В селі Козлів у 1930 році було 447 дворів та проживало 3190 мешканців. На території села в 1930 році був організований колгосп „ Більшовик”, при цьому розкуркулено 8 сімей заможних селян.

              Серед найбільших і найстрашніших трагедій, що пережило село Козлів за свою історію – голодомор, який виділяється і вражає своєю безприкладністю і масштабами. Голодомор був штучний, рукотворний, ретельно спрямований, в основному, проти українського селянства, яке не бажало підкорятися планам комуністичного будівництва на селі. Це був геноцид українського народу. Голод був спричинений збиранням владою урожаю. Все вирощене в людей збирали свої люди, їх називали активістами. Як ніде, в с.Козлів активісти були жорстокі. Розказують, що навіть з під померлої людини витягували схований вузлик зерна. Не жаліли ні дітей не старих, забирали все. Вижили ті, в кого була корова. Про велику кількість жертв штучного голодомору свідчать вціліли документи, в яких говориться, що село втратило більшу половину населення. В 1932-1933 роках в селі Козлів  померло від голоду  - 2000 чол., з них поіменно встановлено 663 осіб.

                            ВОЄННІ РОКИ

            Кривавий смерч війни 1941-1945 років теж не обминув село. Не повернулися до своїх домівок 180 жителів села Козлів. 117 із них пропали невідомо де. Жителі села бережуть в своїх серцях пам’ять про тих, хто поліг на фронтах, захищаючи рідну землю. Біля сільського клубу знаходиться Братська могила   та пам’ятник Невідомому солдату. Кожного року на День Перемоги тут збираються жителі села, щоб поклонитися воїнам-визволителям, їхній стійкості і мужності, які завоювали нам мир і спокій.

       45 осіб із села Козлів було вивезено на примусові роботи до Німеччини.

Пройшли роки, десятиліття, країна загоїла рани, почали відбудовуватися села і міста.

          Наше село перебудувалося в 50-60  роках двадцятого століття. Люди допомагали одне одному будувати хати. Працювали в  колгоспі. До 60-х років село існувало самостійно. Після будівництва с. Жовтневе, яке почало існування в 60 –х роках, наше село було приєднане до Жовтневого. Був один колгосп, одна сільська рада. На той час хотіли, щоб село Козлів переселилося в с. Жовтневе. Навіть не дозволяли будуватися. Але люди потихеньку будувалися, і село продовжувало своє існування. В 1990 році відокремилися від с. Жовтневе. Заснувався свій колгосп під назвою: „Дружба народів” Голова колгоспу  Болілий Павло Прокопович. За період правління Болілого П.П. в с. Козлів був проведений природній газ. Село Козлів  повністю газофіковане. За період 1990 року по теперішній час існуючий колгосп пережив різні реформи та реорганізації. В результаті – господарства на сьогоднішній день, не має. На його зміну прийшли  приватні підприємства, які орендують у людей земельні частки ( паї), за новими технологіями обробляють землю, вирощують зерно, займаються свинарством.

 В 1992 році утворилася сільська рада. Першим головою новоутвореної  Козлівської сільської ради був Лой Іван Олексійович 28.06.1968 р.н. Працював з 22 листопада 1992 року по вересень 1993 року. Наступним  головою сільської ради  був призначений із числа депутатів Третяк Іван Павлович. Працював з вересня  1993 по 08 квітня  1998 року .З 08 квітня 1998 року по 11 червня 2003 року був обраний на посаду голови сільської ради Грицай Петро Васильович 09.07.1950 р.н.  Наступним головою сільської ради був Євтушенко Володимир Юхимович 24.03.1969 р.н., який працював з 03 жовтня 2003 року по 01 серпня 2005 року. З 30 жовтня 2005 року по 14 квітня 2006 року був обраний на посаду голови сільської ради Корнієнко Валерій Іванович 06.02.1954 р.н.

З 14 квітня 2006 року  по теперішній час обраний сільським головою Кобялко Григорій Миколайович 16.06.1956 р.н.

З початку обрання сільським головою Кобялко Г.М. – село Козлів оновилося. Дороги, де не можна було пройти, не то що проїхати,  стали частково асфальтовані (1,5 км), а решта (3,8 км) висипані шлако- бетоном. По сучасному відремонтований клуб, ФАП, бібліотека, Побудована  автозупинка в центрі села. Територія  кладовища була огорожена. 

 

 

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь